Собственное имя в русской поэзии XX века: словарь личных имён.
кутя — см. кутенок … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
кутя — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
кутя — і/, ж., етн. 1) Обрядова каша з ячмінних або пшеничних зерен, уживана з солодкою підливою напередодні Різдва чи Водохреща. •• Бага/та кутя/ переддень Різдва; святвечір. Голо/дна кутя/ переддень Водохреща. 2) Те саме, що коливо … Український тлумачний словник
Кутя — Кутья из зёрен пшеницы с изюмом Кутья, коливо, канун (рум. colivă, сербск. кољиво, укр. кутя) ритуальное поминальное блюдо славян, каша, сваренная из целых зёрен пшеницы (реже ячменя или других круп, последнее время из риса, или, как его… … Википедия
кутя́щий — [не кутящий] … Русское словесное ударение
кутя — Те саме, що коливо … Словник церковно-обрядової термінології
кутя — [1.] тя, с. Ол. Кування; ударяння молотком по металу. [2.] ті, ж. Пр. Обрядова каша з горіхами, медом, маком, вживана напередодні різдва … Словник лемківскої говірки
Кутя Голодна — див. Навечір я Богоявлення … Словник церковно-обрядової термінології
Тамарёкутя — Вид: Зёленый Другие названия: Гуритя Происхождение: Кюсю, Япония … Википедия
Голодна Кутя — див. Кутя Голодна … Словник церковно-обрядової термінології
